Методичні розробки
Суб'єктний інфінітивний комплекс (The Subjective Infinitive Complex)
Якщо речення We saw him run to the train (Ми бачили, як він біг до поїзда), до складу якого входить об'єктний інфінітивний комплекс, перетворити на пасивне — Не was seen to run to the train (Бачили, як він біг до поїзда), то інфінітив to run виражатиме дію, яку виконує особа, позначена займенником he. Отже, he і to run утворюють синтаксичний комплекс. Цей комплекс має функцію складного підмета, тому що присудок речення was seen відноситься не лише до займенника he, а до всього комплексу he ... to run (як він біг). Через те, що до складу комплексу входить інфінітив, а весь комплекс виконує роль підмета речення (subject), він називається суб’єктним інфінітивним комплексом (Subjective Infinitive Complex). Першою частиною суб'єктного інфінітивного комплексу може бути займенник і іменник у загальному відмінку.
The boy was seen to run there. Бачили, як хлопець біг туди.
Отже, суб'єктний інфінітивний комплекс складається з двох частин. Перша частина комплексу — іменник у загальному відмінку або особовий займенник у називному відмінку. Друга частина комплексу — інфінітив, що виражає дію, яку виконує або якої зазнає особа або предмет, позначений іменником або займенником. Перекладається суб'єктний інфінітивний комплекс з присудка, який в українській мові перетворюється на неозначено-особове або безособове головне речення. Особливістю суб'єктного інфінітивного комплексу є те, що перша і друга його частини відокремлені одна від одної присудком речення (в наведеному прикладі was seen).
Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається з певними групами дієслів.
1. Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається з дієсловами to say говорити і to report повідомляти у пасивному стані:
Не is said to write a new novel. Кажуть, що він пише новий роман.
The delegation is reported to have arrived in Geneva. Повідомляють, що делегація прибула до Женеви.
This text-book is said to be printed in Lviv. Кажуть, що цей підручник друкується у Львові.
2. Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається з дієсловами (в пасивному стані), що означають думку (погляд), припущення, сподівання: to think думати; to know знати, to consider вважати, to believe вірити, to suppose припускати, to expect сподіватися та ін.: The meeting is expected to begin this morning. Сподіваються, що збори почнуться сьогодні вранці.
I was supposed to meet him. Передбачалося, що я зустріну його.
Не was thought to have gone. Думали, що він пішов.
3. Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається з дієсловами (в пасивному стані), що виражають сприймання за допомогою органів чуття — to see, to hear, to feel, to notice, to observe, to watch:
Birds were heard to sing in the garden. Було чути, як співають пташки у саду.
Не was seen to enter the house. Бачили, як він входив у будинок.
4. Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається з дієсловами (в пасивному стані), що виражають наказ, прохання, дозвіл, примус: to order наказувати; to ask, to request просити, to allow, to permit дозволяти; to make, to cause, to force примушувати:
They were ordered to leave the hall. Їм наказали залишити зал.
He was made to put on his coat. Його примусили надягнути пальто.
Примітка. У суб'єктному інфінітивному комплексі інфінітив вживається з часткою to після всіх дієслів.
5. Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається з дієсловами to seem, to appear здаватися, to happen, to chance траплятися; to turn out, to prove виявлятися:
He seemed to be thinking about something. Здавалося, що він про щось думає.
She seemed not to listen to him. Здавалося, що вона не слухає його.
She didn't seem to have heard what I said. Здавалося, що вона не чула, що я сказав.
Her mother had chanced to look into her room. Мати випадково заглянула в її кімнату.
6. Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається зі словосполученнями to be sure, to be certain, to be likely, to be unlikely:
We are not likely to meet often. Навряд, чи нам доведеться часто зустрічатися.
Не is certain to be sleeping. Він, напевно, зараз спить.
We are sure to learn of it. Ми, напевно, дізнаємося про це.
Об'єктний дієприкметниковий комплекс (The Objective Participle Complex)
В англійській мові дієприкметник, як і інфінітив, утворює синтаксичні комплекси з іменниками та займенниками. Дієприкметник входить до складу трьох комплексів: об'єктного дієприкметникового комплексу (the Objective Participle Complex), суб'єктного дієприкметникового комплексу (the Subjective Participle Complex) та незалежного дієприкметникового комплексу (the Absolute Participle Complex).
Об'єктний дієприкметниковий комплекс складається з двох частин. Перша частина комплексу –– іменник у загальному відмінку або особовий займенник в об'єктному відмінку. Друга частина –– дієприкметник, що виражає дію, яку виконує або якої зазнає особа або предмет, позначений іменником або займенником. Другою частиною цього комплексу може бути Present Participle і Past Participle:
І saw him walking in the garden. Я бачив, як він гуляв у саду.
І saw the window broken. Я побачив, що вікно розбите.
У реченні об'єктний дієприкметниковий комплекс виконує функцію складного додатка (Complex Object) після дієслів to see, to hear, to feel, to watch, to notice, to find, to observe:
I saw her coming out just now. Я бачив, як вона тільки що виходила.
І watched the snow falling. Я спостерігав, як падає сніг.
She found the old man and his granddaughter sitting at breakfast. Вона застала старого чоловіка з онукою за сніданком.
I saw the mild eye of the old doctor turned upon me for a moment. Я побачив лагідний погляд старого лікаря, на хвилину звернений до мене.
Об'єктний дієприкметниковий комплекс з Present Participle після дієслів, що означають сприймання за допомогою органів чуття, дуже близький за значенням до об'єктного інфінітивного комплексу. Різниця між І saw them play football і I saw them playing football полягає в тому, що в першому реченні (з інфінітивом) лише констатується факт, тоді як у другому (з дієприкметником) дія виражається як процес (я бачив, як сааме це відбувалося).
Об'єктний дієприкметниковий комплекс вживається з дієсловами, що виражають бажання, а також процеси мислення. З цими дієсловами вживається лише Past Participle:
І want him changed. Я хочу, щоб він змінився.
Margaret considered herself deceived. Маргарет вважала себе одуреною.
Об'єктний дієприкметниковий комплекс з Past Participle вживається після дієслів to have і to get і виражає дію: а) що виконується не особою, позначеною підметом, а кимсь іншим для неї; б) якої зазнає особа, позначена підметом:
She had her hair done. Їй зробили зачіску.
Have you had a photo taken? Вас сфотографували?
I must have my watch repaired. Мені треба полагодити годинник (віддати у ремонт).
Greetings, ladies and gentlemen! В сьогоднішній статті ми розглянемо наступні питання: що таке частини мови в англійській мові, яка існує класифікація частин мови та їх утворення.
Кожне слово, яке ви виголошуєте в реченнях, відноситься до певної групи. Ці групи і називаються частинами мови (parts of speech).
Зміст статті:
Крім цього, кожне слово виконує свою функцію в реченні. По великому рахунку, всі ці поняття нам знайомі ще зі шкільної парти. Але в розрізі частин мови існує різниця між українською і англійською мовою. Частини мови в англійській мові є більш обширним поняттям. В англійській набагато ширше перехідні зони, де межі між частинами мови не просто розмиті, а стерті.
Класифікація частин мови в англійській
Частини мови в англійській мові діляться на самостійні і службові.
Самостійні частини мови в англійській мові
Самостійні частини мови — це слова, які мають самостійне лексичне значення (наприклад, «table» — стіл. Вимовляючи це слово, одразу з’являється чітке уявлення того, що воно означає).
До самостійних частин мови відносяться:
Дієслово (verb)
Дієслово (verb) — частина мови, яка означає дію або стан. В залежності від значення і ролі в реченні дієслова бувають смислові (notional), службові (semi-auxiliary) та допоміжні (auxiliary).
Всі англійські дієслова поділяються на правильні і неправильні (regular and irregular).
Крім цього дієслова в особовій формі володіють такими категоріями: особа (person), число (singular/plural), аспект (aspect), час (tense), залог (voice) і спосіб (mood).
Приклади: run, must, be, paint, love, sleep.
Неособові форми дієслова (verbals):
Інфінітив (Infinitive): I want to live abroad; It is important to studyforeign languages.
Герундій (Gerund): I enjoy swimming; He is looking forward to moving back to Japan.
Дієприкметник (Participle):
Participle I (V+ing) — This situation is humiliating; He ran shouting something.
Participle II – Published in 1900, the story was adapted into a film in 1939; She looks annoyed.
Наскільки ефективна англійська по Скайпу:
Іменник (noun)
Іменник — це частина мови, яка означає предмет, живі істоти, абстрактні поняття чи явища. Відповідає на питання: «Хто?»; «Що?».
Всі іменники діляться на загальні (common), власні (proper) і конкретні (concrete).
Також існує класифікація на обчислювальні і необчислювальні (countable and uncountable nouns).
Іменник володіє категоріями роду (gender), числа (number) і відмінка (case).
Приклади: a flower, Henry, tea, time, money, water.
Прикметник (adjective)
Прикметник (adjective) — це частина мови, що виражає ознаку предмета, особи чи явища.
За характером ознаки всі прикметники можна розділити на якісні (qualitative) і відносні (relative).
По принципу словотворення вони бувають прості (simple), похідні (derived) і складні (compound). Також прикметники володіють ступенями порівняння (degrees of comparison): позитивна (positive degree), вища (comparative degree) і найвища (superlative degree).
Приклади: beautiful, nice, tall, happy, big – bigger – the biggest, good – better – the best.
Займенник (pronoun)
Займенник (pronoun) — частина мови, яка вказує на предмет чи якість предмета, не називаючи його. Займенники володіють категоріями роду і числа. В англійській мові існує декілька груп займенників:
- Особові і присвійні (personal and reflexive): he, his, his; she, her, hers, I, my, mine.
- Зворотні (reflexive): myself, herself, himself, ourselves.
- Вказівні (demonstrative): this, that, those, these.
- Питальні (interrogative): who, what, which, whose, whom.
- Означальні (defining): every, all, each, everybody, everyone, both, either, other, another.
- Неозначені і заперечні (indefinite and negative): some, any, no, none, one, many, much, little, few.
Числівники (numerals)
Числівники (numerals) — частини мови, які означають кількість і порядок предметів при лічбі. Вони бувають порядковими (ordinal numbers) і кількісними (cardinal numbers).
Приклади: one, the first, twenty-eight, thirtieth.
Прислівник (adverb)
Прислівник (adverb) — частина мови, яка означає характер дії і яка відповідає на питання: «Як?»; «Де?»; «Коли?»; «Чому?»; «Яким чином?» (How? Where? When? Why? In what manner?).
Прислівники також діляться на групи: прислівники місця (place), часу (time), способу дії (manner), частоти (frequency), степені (degree).
Приклади: happily, well, badly, quickly, fast.
Службові частини мови в англійській мові
Службові частини мови виконують допоміжну роль і ніби «обслуговують» самостійні частини мови.
До них відносяться:
- Артикль (article) — певний (the), непевний (a/an) і нульовий (відсутність артикля) – «zero article».
- Прийменник (preposition) — службова частина мови; з’єднує слова і може висловлювати абсолютно різні відносини. В англійській мові є прийменники часу, місця, мети, причини та інші: at, in, on, to, towards, under.
- Сполучник (conjunction) — службова частина мови, яка служить для зв’язку членів речення: and, but, because, so, that’s why, or.
- Вигук не відноситься ні до службових, ані до самостійних частин мови, бо він не має значення і не обслуговує самостійні частини мови. Він служить для передачі почуттів. Наприклад: ah, eh, alas, er, hey, uhm тощо.
Як визначити частину мови в англійській мові
Відрізняти частини мови можна по тому, як конкретне слово функціонує в реченні. Ви можете користуватися невеликими підказками, які легко знайти у реченні.
Наприклад:
- У іменника перед словом може і має стояти артикль «a», «an», «the» або слово «some».
- Дієсловом закінчується фраза «let us...».
- Прикметник йде після фрази «you are very…».
- Закінчення «-ly» утворює прислівник, якщо його додати до прикметника.
В англійській мові іноді важко визначити, якою частиною мови є слово в реченні. Наприклад, у одного і того ж слова може бути багато значень, і воно може виступати різною частиною мови. До прикладу, всім відоме слово «book» може виступати як прикметником, так і іменником, і навіть дієсловом.
Give me this book please. — Дай мені цю книгу, будь ласка (іменник).
I want to book a hotel. — Я хочу забронювати готель (дієслово).
I met her in a cozy cafe. — Я зустрів її в затишному кафе (прикметник).
Утворення частин мови в англійській мові
Дуже часто студенти плутаються з частинами мови і, намагаючись користуватися вже знайомими словами, використовують дієслово замість іменника чи прикметника і т.д.
Щоб не збитися з пантелику і знати, яке слово вжити, потрібно враховувати правила словотворення, тоді ви вільно зможете «перетворити» іменник в прикметник або в дієслово і навпаки.
Давайте розглянемо деякі методи словотворення:
Конверсія. Цей метод часто застосовується до іменників і прикметників, з них можна зробити дієслово, не змінюючи при цьому ні написання, ні вимову.
Наприклад: master (господар) – to master (керувати), water (вода) – to water (поливать), house (дім) – to house (розміщувати), empty (пустий) – to empty (спустошувати) white (білий) – to white (білити).
Словоскладання. Використовуючи цей метод, можна з двох іменників сформувати новий, просто поєднавши їх.
Наприклад: airfield – аеродром (air – повітря, field – поле), school day – шкільний день (school – школа, day – день), birthplace – місце народження (birth – народження, place – місце).
Якщо два іменника йдуть один за іншим, то перший автоматично стає прикметником, який описує наступний за ним іменник.
Наприклад: two year guarantee – дворічна гарантія (two years – два роки, guarantee – гарантія), shop window – вітрина (shop – магазин, window – вікно), horse races – кінські перегони (horse – кінь, races – перегони).
Афіксація. Це той спосіб, за допомогою якого можна одразу розпізнати, що перед нами за частина мови або сформувати нове слово, перевести його з однієї частини мови в іншу.
Ось розповсюджені суфікси для деяких частин мови:
Коментарі
Дописати коментар